Світова економічна криза 1929-1933рр. в США. Президент Гувер.
Учебные материалы


Світова економічна криза 1929-1933рр. в США. Президент Гувер.



Карта сайта spxpumps.ru

Після першої економічної кризи (1920-1921) був тимчасовий затишок аж до 1929 року У середині 1929 року товарний ринок був перенасичений , і у США почалась наступна економічна криза . Згодом ця криза вплинула на весь капіталістичний світ . Майже 45 мільйонів чоловік опинились за межою бідності . У період з 1930 до 1932 років , більш ніж 5 тисяч банків оголосили про свою розрахункову неспроможність . Зачинялись виробничи підприємства , люди опинялися на вулиці без грошей , роботи і соціального захисту . Найбільш тяжкими роками , так званими «роками великої депресії» було потім визнанно період з 1929 по 1933 рік .

Перші прояви кризи можна було побачити вже у середині 1929 року , вони виявлялися в скороченні будівництва , в значному падінні виробництва . У вересні почались епізодичні зриви курсів на Нью-Йоркській бірже , у жовтні падіння курсів стало всезагальним і стрімким , а 24 жовтня почався небачений в історіі США біржевий крах .

Держава не була готова до рішучіх дій що до подолання кризи . Самим яскравим прикладом була сфера соціального захисту , в якій останнім прийнятим законом були статути про пауперів , прийняті у першій половині 17 століття . Статути пауперів були такого змісту – “кожна община повинна мати запаси їжі достатні для підтримки своїх бідняків .”. Взагалі у державі майже не було законів спрямованих на соціальний захист незаможніх . У 1929 році закони про допомогу ветеранам мали 44 штати , сліпим – 22 штати , людям похилого віку – 10 , про допомогу багатодітним – всі окрім п’яти штатів . Система допомоги була дуже відсталою , в цілому дотримувався принцип місцевої відповідальності . У роки “великої депресії” безробіття стало національним лихом . Проблеми зростання матеріальної незабезпеченності , голод , хвороби , виселення із квартир – опинилися на першому плані .

Влітку 1932 року звичайну організацію соціальних служб було замінено надзвичайними , більш потужними . Діючої системи надходження грошей було недосить . В 1930 році , Нью-Йорку щомісяця було потрібно майже 1 мільйон доларів (для допомоги) , три роки потому 15-16 мільйонів доларів . Тількі за першій рік кризи витрати на допомогу у 60 містах з населенням більше 100 тис. Збільшились на 92,3 % а у 30 містах з населенням не менш 30 тис. чоловік за два роки (1929-1931) на 217% . З квітня 1932 року по квітень 1933 року розмір допомоги із громадських джерел в цілому по державі зріс на 105 % . Витрати на громадські потреби добряче підірвали муніципальні бюджети . Наприкінці 1932-го року Нью-Йорк , Чікаго , Мілуокі , Цінцінаті , Клівленд , Атланта , Дархем та інші , вичерпали повноваження що до підвищення податків та боргових зобов’язань . Одже , незаможні могли розраховувати тільки на благодійність , якої явно було не достатньо , а знайти роботу було майже не можливо .



До 1932 року промислове виробництво в США зменшилось у цілому на 46% , а по окремим галузям значно більше . Так виробництво чавуна – на 79% , сталі – на 76% , автомобілів – на 80% . Обсяг залізничних перевезеннь зменшився на 52,7 % . Із 279 існуючих домн працювали тільки 44 . Збитки корпорацій тільки за 1932 рік перейшли межу 3 мільйонів доларів . За три роки кризи було визнано банкрутами 5761 банк з суммою вкладів 5 млрд. долларів .

Аграрну кризу яка почалась ще у 1920-1921 роках к 1929 року ще не бкло подалано . Нове і дуже стрімке падіння цін відкинуло найменш забезпечені слої фермерства до самої крайньої межі . У результаті кризи , валовий прибуток американських фермерів впав з 13,8 млрд. долларів у 1929 році , до 6 млрд. долларів у 1932 році . Завдяки кризі держава опинилась на рівні 1911 року.

Внутрішня політика Г.Гувера .

Президент Гувер був категорично проти допомоги безробітним зі збоку держави , він вважав , що ця допомога “Підірве віру населення у свої сили” і “послабить стійкість американського характера” . Одже , усю допомогу зголоднілим було звалено на плечі благодійних організацій . Червоний Хрест та інші схожі благодійні суспільства були зобов’зані збирати гроші серед меценатів .

Для того щоб гальмувати подальшій зріст безробіття , було прийнято рішення видати новий іміграційний закон , котрий перекрив би кордон для безробітних із інших держав . Цей закон набув чинності у липні 1929 року . На його підставі , кожна держава мала свою квоту , пропорційну національному складу усього населення США у 1920 році . Але цей закон аж ніяк не вплинув на економіку .

Ще у 1928 році відчувалось наближення аграрної кризи . Було прийнято фермерський закон 15.06.1929 року . Відповідно до нового закону , було створено Федеральне фермерське бюро , яке повинно було допомогати фермерам шляхом регулювання цін на сільськогосподарські продукти . Регулювання цін повинно було здійснюватись завдяки закупівлі фермерським бюро надлишків виробництва , тим самим знижуючи пропозицію і підвищуючи попит . На усі потреби , бюро отримало 500 млн. долларів . Також бюро повинно було видавати кредити фермерським кооперативним організаціям , котрі в свою чергу мали змогу кредитувати малих фермерів .

Не пройшло й два роки , як усі фонди бюро було вичерпано . А ціни на пшеницю продовжували падати . Восени 1931 року на складах і зерносховищах фермерського бюро знаходилось майже 250 млн. бушелей пшениці . Одже , фермерське бюро виявилось безсильним перед обличчям кризи .

Перші кроки державного втручання були зроблені Гувером наприкінці 1929 року . 5 грудня президент зібрав керівників провідних банків та трестів для розробки нової програми оздоровлення американської економіки . На цьому засіданні було прийнято рішення вкласти нові капітали в економіку США , і тим самим подолати кризу . Ця програма , як і інші , виявилась неефективною .



edu 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная